Екстрене звернення Президента України Володимира Зеленського

Президент Володимир Зеленський, 15 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки заявив, що Україна підтримує ідею патрулювання кордону з Росією на Донбасі спільно з представниками «ЛНР» і «ДНР», а також ОБСЄ.

Воно буде вестися під час підготовки до місцевих виборів на Донбасі. На думку Зеленського, присутність у цих патрулях українців могло б допомогти забезпечити законність під час виборчого процесу.

Пише Денис Попович

Ідея подається як досягнення, бо Мінські угоди в існуючій редакції передбачають передачу кордону під контроль Києва тільки після завершення політичного врегулювання конфлікту на Донбасі і без жодного спільного патрулювання. Однак те, що президент вважає «перемогой», насправді може обернутися для України найтяжчими проблемами.

Про готовність до спільного патрулювання кордону з Росією на Донбасі, президент Володимир Зеленський заявив під час Мюнхенської конференції з безпеки.»Я думаю, що у нас є можливість дотиснути, щоб там були українці, представники тимчасово окупованих територій і ОБСЄ», — пояснив президент. За його словами, це питання піднімалося на «нормандської зустрічі» 9 грудня 2019 року, а зараз він обговорюється в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську.

Іншими словами, пан Зеленський пропонує під час підготовки до місцевих виборів забезпечити патрулювання неконтрольованого ділянки державного кордону в Донецькій і Луганській області українськими прикордонниками, представниками ОБСЄ і бойовиками «ЛНР» і «ДНР». Причому цей варіант подається як досягнення, оскільки нинішня редакція Мінських угод (до речі, 15 лютого виповнюється рівно 5 років з дня набрання ними чинності) такого варіанту не передбачає.

А вони передбачають певну послідовність дій, виписану в 13 пунктах. Нас цікавить пункт 5, в якому передбачається «прийняття і введення в силу закону, що забороняє переслідування і покарання осіб, які брали участь у конфлікті», а також пункт 9, згідно з яким відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України має початися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання». Політичне врегулювання включає місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей за українським законодавством і конституційну реформу. А конституційна реформа передбачає широку децентралізацію, з доданням окупованих районів Донбасу особливого статусу.

Така послідовність виконання Мінська не влаштовувала Київ, тому що передача контролю над кордоном після виборів означала, що вони пройдуть під контролем проросійських бойовиків. Тобто перетворювалися б на повну профанацію. Вирішити цю проблему в рамках Мінських угод Володимир Зеленський, мабуть, і запропонував шляхом організації спільних патрулювань. Ця ідея подається як досягнення. А раптом вдасться продавити те, чого раніше не було — запустити українських прикордонників на кордон до місцевих виборів, щоб Київ міг хоч щось контролювати і отримати хоч якісь гарантії того, що кордон потім перейде під контроль повністю.

Ідея спільного патрулювання колись була реалізована в хорватському місті Вуковар, в рамках врегулювання конфлікту в Хорватії. У 1991 році під час громадянської війни в Югославії місто Вуковар став ареною запеклого бою між боролися за незалежність хорватами і підрозділами Югославської народної армії (ЮНА). Після тримісячної облоги солдати ЮНА взяли Вуковар, практично зруйнувавши місто. Протягом 18-21 листопада 1991 року військовослужбовці ЮНА і сербські добровольці, влаштували так звану Вуковарскую різанину — масову страту хорватських військовополонених на території місцевого госпіталю.

Кількома роками пізніше, після ліквідації хорватської армією сепаратистського анклаву Сербська Країна, розпочалася мирна реінтеграція Вуковара до складу Хорватії. В рамках цих процесів Хорватія провела амністію для учасників бойових дій (простежується паралель з п. 5 Мінських угод), а також була організована так звана перехідна поліція, у якій серби і хорвати служили на паритетних засадах. Вони-то і організували спільне патрулювання вулиць міста. Цікаво, що в перехідній поліції повинні були служити люди, які не брали участь у бойових діях.

Мирне повернення Вуковара слід вважати успішним, але криваві події 1990-х там ніхто не забув. Відомий, наприклад, інцидент 2013 року, коли хорватські жителі Вуковара в знак протесту збивали зі стін будинків таблички сербською мовою.

Хорватський досвід військової ліквідацію сепаратистських утворень, а також мирної їх реінтеграції, безумовно, корисний для України. Але повторити його повністю навряд чи вдасться з-за різних початкових даних. Прагнення Володимира Зеленського принести в Україну мир, безумовно, треба вітати. Але він вибирає для цього дивні шляхи. У всякому разі ідея з спільним патрулюванням кордону для нас може обернутися важкими проблемами.

Справа в тому, що збройний конфлікт між сербами і хорватами носив етнічний характер. Тому примирення двох народів в умовах розпаду країни було найважливішою умовою припинення громадянської війни. Конфлікт на Донбасі не є етнічним. Головною його причиною є збройна агресія Російської Федерації, вчинений з допомогою проксі-сил — бойовиків «ДНР» і «ЛНР», що є основним інструментом цієї агресії. Це означає, що українським силовикам (прикордонникам), в завдання яких входить захист держави від збройних зазіхань, по суті, пропонують співпрацювати з військами агресора. А щоб ситуація виглядала не так абсурдно, пропонується ввести «прокладку» у вигляді представників ОБСЄ і застосувати пункт 5 Мінських угод. Він дозволить амністувати бойовиків і сформувати з них «офіційні» силові підрозділи ОРДЛО…

Реалізація цього плану створює передумови для дикої ситуації, при якій прикордонники, обороняли від сепаратистів пункт пропуску Ізварино влітку 2014 року, змушені будуть патрулювати кордон з тими, хто 6 років тому по них стріляв. Вуковарский досвід, коли в поліцію відбиралися люди, які не брали участі в боях, тут не спрацює: серед українських силовиків достатньо тих, хто хоча б знайомий з учасниками прикордонних битв літа 2014 року. Страшно уявити в будь фарс можуть перетворитися ці спільні патрулювання. У всякому разі нічого, крім приниження наші бійці від такого «мирного плану» не отримають.

Принизивши таким чином силовиків, президент втратить авторитет як Верховний головнокомандувач. Це йому загрожує небезпечними наслідками. Запровадження спільного патрулювання» не змінює Мінські угоди по суті. Вони як і раніше будуть передбачати легалізацію вчорашніх бойовиків і вбудовування їх у правове поле України. Це загрожує новим Майданом, що в умовах «ігнору» силовиків, просто виб’є у «зеленій» влади табуретку з-під ніг.

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Екстрене звернення Президента України Володимира Зеленського