Нaвiть бoїмocя yявuтu, щo тeпeр бyдe! Зaрплaти бюджетників: зріє новий сkандaл

 

В Україні назріває нова зарплатний скандал. Поки громадськість обговорювала рекордні зарплати і премії міністрів і їх заступників, Кабмін подав до парламенту відразу два законопроекти, які можуть істотно вдарити по гаманцях бюджетників.

У них пропонується відв’язати зарплати в бюджетній сфері від прожиткового мінімуму і платити “з урахуванням фінансових можливостей державного та місцевих бюджетів”. А останні, як відомо, невисокі.

Як вважають у профспілках, це може сильно скоротити і без того невисокі доходи працівників бюджетної сфери.

Власне, бюджетникам урізують зарплати вже зараз, не чекаючи прийняття потрібної законодавчої бази. Як стало відомо “Країні”, в регіонах людям перед новим роком масово скорочували доплати і надбавки. Аргумент банальний – немає грошей.

” Країна ” розбиралася, що відбувається з зарплатами бюджетників і як їм будуть платити далі.

Непрожіточние зарплати

“Країна” вже писала про ідею уряду відв’язати від прожиткового мінімуму різні соціальні виплати і штрафи. Але в Кабміні вирішили піти ще далі, і додати в “чорний список” зарплати бюджетників.

У парламенті з’явилося відразу два проекти на цю тему – №2720 і №2721. Ми вже писали про одну з новацій нового законопроекту №2720- ідеї позбутися від прив’язки до прожиткового мінімуму по штрафам.

Але там є ще й аналогічну пропозицію по зарплатах. Якщо зараз мінімальний посадовий оклад в бюджетній сфері прив’язаний до прожиткового мінімум (у цьому році – близько 2 тисяч гривень), то, згідно з новим законопроектом, його пропонується зафіксувати формувати його окремо, і щорічно прописувати в бюджеті на наступний рік.

Спроба влади відв’язати зарплати бюджетників від прожиткового мінімуму пояснюється просто. Прожитковий мінімум давно не відповідає економічним реаліям. Якщо в бюджеті на цей рік зафіксована цифра трохи більше 2 тисяч гривень, то реальний прожитковий мінімум, за оцінками експертів, наближається до 5 тисяч. У бюджетних рекомендаціях парламент доручив Кабміну знайти можливість привести прожитковий мінімум до економічно обґрунтованого рівня. Також час від часу робляться спроби оскаржити нинішній прожитковий мінімум в суді, і з цього приводу вже були позитивні рішення. Так що підвищення офіційного прожиткового мінімуму – питання часу.

Але, якщо прожитковий мінімум підвищити, автоматично зростуть і всі прив’язані до нього бюджетні платежі – мінімальні пенсії, соціальні виплати, штрафи і зарплати бюджетників. А такого додаткового навантаження бюджет просто не потягне, -зазначають в Кабміні.

Тому прожитковий мінімум вирішили замінити по соцвилатам і штрафів на якусь базову величину, а по зарплатах для бюджетників просто щороку визначати нові посадові оклади, в залежності від можливостей бюджету.

Тобто, якщо гроші є, оклади бюджетників можуть підвищити, а якщо немає – то залишать на колишньому рівні, а то і знизять.

Як відзначають у Федерації профспілок, пропонується фактично ліквідувати заборону встановлювати бюджетникам мінімальну зарплату не нижче прожиткового мінімуму, що порушує норми Конституції і закону “Про державні соціальні гарантії”. Більш того, є ризики, що мізерні зарплати бюджетників просто “заморозять”, як це сталося, наприклад, зі стипендіями.

При цьому для позабюджетної сфери в законопроекті зберігається норма про те, що мінімальний посадовий оклад повинен становити не менше 50% від мінімальної зарплати (тобто, при мінімалки в 4,7 тисяч гривень в цьому році – 2350 гривень).

“Впровадження двох підходів у визначенні посадових окладів – для працівників бюджетної і позабюджетної сфери – призведе до дискримінації в сфері праці, зокрема, порушується право громадян на рівну оплату рівного праці. А відсутність критеріїв щодо визначення посадових окладів бюджетників нон і провокує складності при формуванні бюджетних запитів на наступний рік “, – відзначають в Федерації профспілок.

Від вчителів і лікарів – до клерків і поліції

У профспілках кажуть, що першими постраждають педагоги і держслужбовці в регіонах, так як проект №2720 пропонує внести зміни в пріконечние положення законів про освіту і держслужбі. Місцевій владі, по суті, дозволили платити вчителям і чиновникам, виходячи з можливостей бюджету. Тобто, якщо грошей в бюджеті немає, то можуть скасовувати різні надбавки, а це в зарплаті бюджетників – до 50-70% і більше.

Нагадаємо: для тих же педагогів законодавством передбачено цілий ряд надбавок, зокрема, за престижність вчительської праці (до 30% від окладу), за класне керівництво, за перевірку зошитів, за групу продовженого дня, позакласні заняття (кожна може досягати 10% від окладу ) та ін. в результаті при окладі в 4,5 тисяч гривень педагоги могли виходити на зарплати в 7-10 тисяч. Але ці доплати зараз гарантовані на законодавчому рівні, і фінансуються як з місцевих бюджетів, так і за рахунок цільових субвенцій. У минулому році через дефіцит освітньої субвенції з державного бюджету вчителя в регіонах кілька місяців сиділи на голих окладах, що призвело до масових незадоволення педагогів. Якщо ж обов’язковість доплат скасують, забезпечивши формулюванням «виходячи з фінансових можливостей бюджету», можна припустити, що в багатьох регіонах таких можливостей не виявиться. І вчителів залишать на мінімальному окладі. Чим це закінчиться припустити нескладно – педагоги почнуть масово звільнятися, а батькам доведеться доплачувати за ту ж групу подовженого дня або позакласні заняття, які тепер виходять, стануть для педагогів «додатковим навантаженням». Таке вже було в минулому році, коли перестали платити надбавки – з батьків вимагали до тисячі гривень на місяць і більше за групу подовженого дня. І ті, кому нема на кого залишити дитину, були змушені платити. Таке вже було в минулому році, коли перестали платити надбавки – з батьків вимагали до тисячі гривень на місяць і більше за групу подовженого дня. І ті, кому нема на кого залишити дитину, були змушені платити. Таке вже було в минулому році, коли перестали платити надбавки – з батьків вимагали до тисячі гривень на місяць і більше за групу подовженого дня. І ті, кому нема на кого залишити дитину, були змушені платити.

Але наступний проект – №2721 – пропонується поширити це правило – регулювати зарплати в залежності від фінансових можливостей бюджету – і на інших бюджетників.

У законопроекті передбачено внести зміни в розстріляних та перехідні положення Бюджетного кодексу. Згідно з ними, Кабмін фактично в ручному режимі зможе встановлювати оклади “з урахуванням фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів” для наступних категорій:

  • працівників установ і організацій окремих галузей бюджетної сфери
  • працівників державних органів, органів прокуратури, судів
  • військовослужбовців, осіб рядового і керівного складу

“Таке нововведення в умовах дефіциту державного та місцевого бюджетів загрожує встановленням різних окладів для різних категорій працівників і необґрунтованою диференціацією оплати праці в бюджетній сфері”, – вважають у профспілках.

Але в Кабміні таких ризиків не бачать. Як зазначено в пояснювальній записці до проекту №2721, зауваження профспілок до документу не враховано.

Кабмін готує ще одне нововведення – зарплати чиновників хоча прив’язати до ефективності їх роботи, так званого KPI. Про ідею заговорили в прив’язці до величезних виплат топ-чиновникам по кілька сотень тисяч гривень. Нібито, більше такого не повториться, а якщо доплати і будуть – то за результатами праці. Але KPI хоче запровадити не тільки для керівного складу, а й для інших держслужбовців. І “неефективністю” завжди можна буде виправдати відміну премії або доплати, тим більше, що для багатьох дрібних клерків, скажімо, діловодів, виміряти щомісячний KPI досить проблематично

Тобто, все буде залежати від можливостей конкретного відомства пролобіювати в Кабміні кращі умови для своїх людей.

Ріжуть зарплати вже зараз

Власне, ніж на практиці може обернутися прив’язка зарплат до “фінансовим можливостям бюджету” можна спостерігати вже зараз.

Як стало відомо “Країні”, перед новим роком, нібито, через бюджетного дефіциту, багатьом бюджетникам в регіонах познімали надбавки і премії. Це торкнулося, зокрема, дрібних чиновників в райадміністраціях, вчителів і лікарів.

Цю інформацію нам підтвердив глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. Він розповідає, що такі “сигнали” надходили з регіонів, зокрема, від медиків. Люди кажуть, що їм не виплатили премії і обіцяні 13-е зарплати перед Новим роком. В результаті лікарі залишилися на мінімалки, а медсестри отримали ще менше – деякі до 3 тисяч гривень (багато оформлені на частину ставки). “Але пообіцяли, що це разовий випадок, нібито, просто складна ситуація з бюджетними коштами під кінець року, а в 2020 році всі виплати повинні відновити”, – розповів лікар районної поліклініки з Чернігівської області.

Як уже писала “Країна”, медики в Україні отримують мізерні зарплати. Так, оклад хірурга вищої категорії – всього 5 тисяч гривень, а медсестри – 2,1-4,2 тисячі гривень.

За рахунок різних надбавок і премій на руки можуть отримувати в 1,5-2 рази більше. Тобто, якщо доплати приберуть, людям взагалі не буде сенсу працювати, хіба що розраховувати на “подяку” пацієнтів.

За словами Забловського, дрібні чиновники в районних адміністраціях отримують в кілька разів менше, ніж в обласних, або в столиці. Йдеться фактично про мінімалки – 4-5 тисяч гривень на місяць, а після вирахування податків виходить ще менше.

“Реформа в оплаті праці бюджетників назріла вже давно. Наприклад, в Європі є фіксований оклад, є бонуси за результатами роботи плюс соціальний пакет. У підсумку зарплати бюджетників в тій же Польщі досягають тисячі євро і більше. Але в умовах бюджетного дефіциту будь-який перегляд зарплат чреватий тим, що їх можуть просто зменшити. в результаті ми дореформіруемся до того, що в бюджетних установах просто якийсь буде працювати, або ж збільшиться корупція “, – говорить Забловський.

Ще не підписані на наш Telegram? Швидче натискай!

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Нaвiть бoїмocя yявuтu, щo тeпeр бyдe! Зaрплaти бюджетників: зріє новий сkандaл