Юлія Бориско: У Голодомор моїй бабусі Гані було 5 років. Сестра Юхима давала їм з мамою – моєю прабабусею Липою – окраєць хліба в день на двох.

У Голодомор моїй бабусі Гані було 5 років. Вона жила на Київщині, в селі Карапиші, і вижила лише завдяки вже заміжній сестрі Юхимі.

Юхима давала їм з мамою – моєю прабабусею Липою – окраєць хліба в день на двох. За тим шматочком Ганя бігала сама. Нас з мамою завжди зворушувало те, що мале голодне дівча, яке серед перших життєвих спогадів має повні трупів підводи, що їхали повз їхню хату на цвинтар, ні разу не з’їла той денний мінімум сама, а половину завжди приносила мамі.

У той час на Житомирщині мій дідусь Петро їв горобців.

Вони вижили. Вони народили мою маму Олену, мама – нас з братом, ми – своїх дітей.

Также:   Анатолій Гриценко: Свято і ганьба, в один день? Вони вже поширюють селфі з нашого Майдану… знімальну групу телеканалу Міноборони Росії впустили в Україну.

А чимало з їхнього оточення не вижили. З роками я знайшла в собі буддистський підхід до життя. Тож мені приємно думати, що ті жертви режиму згодом народилися знову – не в Союзі, а в значно вільніших умовах, за значно щасливіших обставин.

Ми з Roman Vybranovskyy запалити ці свічки не з жалю. А щоб наші діти знали і закарбували собі в пам’яті: нам, як державі, не можна зробити ні кроку назад.

Кожна цвинтарна лампадка тут нагадує, де Росія бачить українців, які прагнуть самі успішно господарювати на своїй землі.

Юлія Бориско

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Юлія Бориско: У Голодомор моїй бабусі Гані було 5 років. Сестра Юхима давала їм з мамою – моєю прабабусею Липою – окраєць хліба в день на двох.